Методика проведення державної підсумкової атестації з предмета «Українська мова» в 9 класі
Методика проведення диктанту є традиційною, узвичаєною, однак проведення державної підсумкової атестації у формі диктанту має певні особливості.
Вид роботи й назву тексту потрібно записати на дошці. Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, правописних особливостей і тлумачення значень використаних у ньому слів (з огляду на те, що тексти адаптовано для навчальних потреб, у них майже відсутня так звана авторська пунктуація, немає діалектизмів, застарілих слів, складної зі значеннєвого погляду, а тому малозрозумілої для учнів лексики тощо). Учитель може давати тільки коментарі формального характеру, як-от: розміщення заголовку, запис автора чи джерела тексту та ін.
Після прочитання всього тексту вчитель читає перше речення повністю, а учні тільки уважно слухають його. Далі це саме речення диктується для запису частинами, причому кожна частина, як правило, читається тільки один раз (частиною в цьому випадку треба вважати словосполучення з двох-п’яти слів або частину складного речення приблизно з тією ж кількістю слів). Учитель може повторно прочитати частину речення, якщо вона велика за обсягом, у ній змінено нормативний порядок слів або під дією певних зовнішніх чинників учні недочули якогось слова або словосполучення. Після того як учні запишуть усе речення, його треба прочитати повністю повторно, щоб атестовані мали змогу перевірити записане.
У такий спосіб диктується кожне речення тексту. Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз від початку до кінця, роблячи паузи між реченнями, дещо триваліші від звичайних, і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й усунути можливі помилки. Текст треба диктувати виразно, відповідно до норм літературної мови, з правильним наголошуванням слів та інтонуванням звукового потоку, у такому темпі, щоб учні встигали вільно його записувати.
Після повторного читання всього тексту учні здають диктанти вчителеві. Часу для додаткової перевірки надавати не потрібно: сумніви щодо правописного оформлення роботи учні повинні вирішувати в процесі написання.
Оформлення роботи
Надтекстові й післятекстові записи потребують окремого коментування. У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша (у лінію) неодмінно ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу; на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2014 р. Починають робити записи на сьомому рядку титульної сторінки:
Робота
па державну підсумкову атестацію з української мови за курс основної школи учня (учениці) 9-А класу
(прізвище, ім’я та по батькові у формі родового відмінка)
Рекомендується записувати автора чи джерело після тексту в наступному рядку праворуч з великої літери, не беручи його в дужки й не ставлячи після нього крапки (тобто оформлення такого запису має бути таким, як і в збірникові текстів для диктантів).
На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту:
Диктант
Перші українські книги
Після заголовків крапку не ставлять. Кількість слів у тексті наприкінці роботи учні не зазначають.
Роботу потрібно виконувати кульковою ручкою із синім (або його відтінками) чорнилом.
Пам’ятка для учнів «Як писати диктант»
- Уважно прослухайте текст диктанту.
- Коли вчитель зачитуватиме кожне речення в цілому, слухайте його до кінця й не робіть ніяких записів.
- Починайте записувати речення лише тоді, коли вчитель почне його читати частинами, роблячи тривалі паузи.
- Під час записування речення більше звертайте увагу на орфографію (написання слів), але не треба забувати й про розділові знаки.
- Під час перевірки записаного речення потрібно передусім зважати на інтонацію й особливо ретельно перевіряти поставлені розділові знаки (у цьому важливу роль відіграють паузи: ледь помітну паузу роблять у тих місцях, де треба поставити кому, а більш помітну — на місці двокрапки чи тире; явна пауза означає, що треба поставити крапку з комою).
- Сконцентруйте свою увагу й не відволікайтеся під час написання диктанту.
- Не «збирайте» помилки, зазираючи під час написання диктанту в роботу сусіда (як показує практика, на це, по-перше, витрачається час, якого й так мало, а по-друге, потім часто доводиться шкодувати через помилку, допущену внаслідок такого виправлення). УСПІХІВ ВАМ!
-
-
|